гетьман української музики

21березня в бібліотеці-філії для дітей №10 лунали твори Миколи Лисенка, було проведено музичну годину  «Гетьман української музики», присвячену 175-річчю від дня народження. Творчий доробок  Миколи Лисенка в музиці порівнюють з творчістю Т. Шевченка в літературі. Великий український композитор, диригент, піаніст, педагог, активний громадський діяч і збирач пісенного фольклору, М.В. Лисенко є автором музики 2 творів, без яких неможливо собі уявити українську націю, ці пісні затверджують духовну велич окремої людини і всього народу. Композитор створив музику, на яку покладені слова найвідомішого твору Івана Франка “Вічний революціонер”, який прославляє насправді революцію духовну і не має нічого спільного з комуністичним переворотом. Ще одним знаменитим творінням композитора є музика до вірша Олександра Кониського “Молитва за Україну”, більше відомого як духовний гімн України “Боже, Великий, Єдиний”. У 1992 році цей твір офіційно отримало статус гімна української православної церкви Київського патріархату. Наприкінці 20 століття пісня сприймалася як другий державний гімн незалежної України. Читачі дізналися і про те, що чимало літературних творів українських авторів було покладено на музику, створено опери за творами М. Гоголя «Тарас Бульба», «Утоплена», «Різдвяна ніч». Неперевершеною є опера  «Наталка Полтавка» за твором І. Котляревського. Діти мали можливість послухати фрагменти музичних творів композитора, познайомившись і з творами для дітей – «Коза-дереза» ,«Пан Коцький» ,«Зима і весна, або Снігова Королева»  на лібрето Дніпрової Чайки.

Бібліотечний урок "Казка про каталоги"

9 Березня 203- річниця від дня народження великого українського пророка, поета, художника Тараса Григоровича Шевченка. Безперечно, це одна з найвидатніших постатей нашого народу. Загадку феномену особистості Шевченка досі не розгадано. Феномен поета відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять.
В бібліотеках вшанування генія Шевченка стало вже доброю традицією. До 203-ої річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка наша бібліотека організувала та провела літературну шевченкіану «І знов читаєм Кобзаря».

Жінко, ти завжди велична!

Наближається свято всіх жінок - Міжнародний жіночий день. Це свято давно вже не несе політичного підгрунтя, а відзначається як день весни та кохання, як привід вкотре виказати любов до Жінки.

Під час свята, яке проходило в бібліотеці, дівчата читали вірші, присвячені мамам та бабусям, готували сувеніри для рідних, а бібліотекар старшого абонементу Кравчук Н.В. зробила викладку творів написаних жінками, та присвячених жінкам.

«Байка розважає й моралі навчає»

5 березня виповнилося 190 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова,

 великого українського байкаря, хоча він писав не тільки байки, а й вірші, веснянки, загадки. Леонід Глібов залишив нам у спадок безцінні скарби - свої книги. З байок Глібова ми вчимося мудрості, духовності, життєвого досвіду. Байкам Глібова не підвласний час, вони актуальні завжди.
До цієї дати в бібліотеці – філії для дітей №10 була підготовлена літературна подорож «Байка розважає й моралі навчає».
 бібліотекар підготувала для присутніх  презентації «Езоп української літератури» та «Леонід Глібов – видатний український байкар».
Показати свої знання байок Л. Глібова діти мали змогу під час проведення літературного аукціону "Байка - джерело мудрості" та прийнявши участь у вікторині "Хто найбільше всього знає"
Персональна виставка «Байка розважає й моралі навчає» познайомила учасників літературної подорожі з дитячим книгами Леоніда Глібова.

І знов читаєм Кобзаря...

У світі проходить флешмоб до дня народження Тараса Шевченка ( http://svitua.com.ua/…/2422-startuvav-mizhnarodnyy-fleshmob… ), для участі в якому необхідно зробити селфі на фоні памя*тника Шевченку. Такого у нас бібліотеці немає, але є чудові видання самого Кобзаря. Протягом тижня читачі бібліотеки мають можливість зробити фото з книгами Шевченка, тож заходьте в гості :)

Любимчик судьбы

Джоаккино Россини известен миру как великий композитор, который подарил миру 39 уникальных опер. Этот факт можно найти во всех энциклопедиях всемирного искусства. Однако в истории кулинарии он отмечен как автор уникальных рецептов. В истории музыки искусствоведы ввели такой термин как «загадка Россини», ученые долго думали, почему великий композитор, чьи оперы («Золушка», «Вильгельм Телль» и др.) смогли покорить весь мир, внезапно, в 37 лет уехал в Париж и больше никогда не сочинял. Оказывается, что кроме музыки у Россини была еще одна слабость – кулинария.

Многие ученые, которые посвятили много времени исследования биографии и творчества композитора, придерживаются мнения, что на протяжении оставшихся 39 лет жизни Россини посвятил себя кулинарии, поскольку можно найти более 50 гениальных рецептов, которые принадлежат именно ему. В истории кулинарии существует такой термин как «a la Rossini», который означает одновременное использование в одном блюде трюфелей и фуа-гра. Также, достойны внимания «турнедо Россини» - рецепт жареной курицы, и паста «Россини» - это усовершенствованная паста «penne», в которую шприцем добавляют паштет из фуа-гра. Россини был по жизни творцом, поэтому оставил уникальные оперные произведения и кулинарные рецепты.

Об этих и других интересных фактах из жизни Россини узнали читатели нашей библиотеки во время музыкального часа, посвященного 225-летию композитора "Любимчик судьбы", хотя дата слегка условна, ему и здесь повезло, родился Дж. Россини 29 февраля, :)

и пара забавных историй из жизни композитора:

Орудие пытки

Как-то в застольной беседе один хороший знакомый рассказал Россини о том, что некий коллекционер собрал коллекцию орудий пыток всех времен и народов.
- А было ли в этой коллекции фортепиано? - поинтересовался Россини.
- Конечно, нет! - с удивлением отозвался собеседник.
- Значит, в детстве его не учили музыке... - вздохнул знаменитый композитор.

Встречное предложение

Слава Россини была так велика, что ему решили поставить памятник при жизни: магистрат итальянского городка Пезаро прислал к Россини делегацию, которая известила его о решении установить на главной площади бронзовую статую композитора.
- А сколько будет стоить эта статуя? - спросил Россини.
- Двадцать тысяч лир, - сообщили делегаты.
- Господа, лучше передайте эти деньги мне! Уверяю вас, за такую сумму я и сам охотно постою вместо памятника на постаменте, - решительно заявил композитор.